Лікування аденоми простати в Кам'янському

Аденома передміхурової залози - це поширене урологічне захворювання. ЇЇ ознаки присутні у половини чоловіків у 50-річному віці. 

Хвороба характеризується появою у тканинах залози гіперплазованих вузлів. Їх збільшення призводить до утиску сечівника, який проходить через передміхурову залозу.

Симптоми аденоми простати схожі з проявами інших урологічних хвороб, тому поставити точний діагноз може лише уролог. Пацієнти з гіперплазією передміхурової залози скаржаться на:

• слабкий струмінь сечі;

• крапельне виділення сечі;

• утруднене та часте сечовипускання;

• часті позиви до туалету вночі;

• нетримання сечі;

• відчуття неповного випорожнення.

Захворювання має доброякісний характер. Залежно від стадії хвороби симптоми можуть бути яскраво виражені або незначні. Сподіваючись, що хвороба мине самостійно, пацієнти часто терплять її симптоми роками. Проте хвороба успішно лікується. Тому важливо за появи перших ознак хвороби звернутися до лікаря.

Консультація уролога триває до 30 хвилин, під час яких лікар аналізує скарги пацієнта, вивчає історію хвороби та проводить огляд.

За необхідності уролог призначає додаткові обстеження:

• УЗД нирок, простати та сечового міхура з визначенням залишкової сечі;

• аналіз крові на рівень ПСА;

• аналіз сечі.

Всі дослідження робляться відразу у медичному центрі.

Щорічний огляд в уролога обов’язковий для чоловіків старше 40 років. В цьому віці внаслідок гормональних змін може поновитися ріст клітин простати. 

Процес розвитку аденоми простати запускається не у кожного. Сприяють йому гормональні порушення, запальні процеси та хронічні хвороби.

Урологи виділяють ще ряд факторів, які сприяють захворюванню: стреси, сидячий спосіб життя, атеросклероз, недостатня фізична активність, підвищений артеріальний тиск, низька активність статевого життя.

Лікування гіперплазії простати залежить від її стадії. Більшості пацієнтам допомагає медикаментозне лікування, що передбачає полегшення перебігу хвороби та сприяє зменшенню розміру простати. Додатково лікар може призначити знеболювальні препарати та фізіотерапевтичні процедури.

У рідкісних випадках, якщо лікування не ефективне, уролог може рекомендувати хірургічне втручання.

Хвороба має три стадії. Перша стадія може протікати достатньо довго. Сечовипускання стає частішим, з’являються часті нічні позиви до сечовипускання. Може з’явитись нетримання сечі під час сну.

На другій стадії симптоми більш виражені. Струмінь сечі стає переривчастим, вона виділяється краплями. В сечовому міхуру постійно є залишок сечі, що призводить до застою в нирках та сечоводах, сечовипускання стає болісним.

На третій стадії виникають ускладнення через порушення функціональності нирок. Може з’явитись постійна спрага, знижений апетит, нудота, слабкість. Зберігаються часті позиви до сечовипускання як в ночі, так і в день, але чутливість знижується. Може з’явитись температура, у такому випадку потрібна негайна медична допомога.